«Досвід здобутий на фестивалі – має відігравати вирішальну роль у правильності обрання професії», – Даніїл Снісар.
За два місяці до старту фестивалю «Золота осінь Славутича», ми поспілкувалися зі спеціальним кореспондентом новинної редакції телеканалу «Інтер» та головою журі у номінації «відео», – Даніїлом Снісаром. Про нововедення для команд цієї номінації, очікувань від них та роль, яку фестиваль відіграв у житті учасників ЗОСі різних поколінь.
ВІДЕО-ЗОСЯ. Що нового?
-Оргкомітет оприлюднив положення номінації «Відео». Там є кілька нововведень. Розкажіть, які і чому вони з‘явилися?
– Цьогоріч оцінюватимемо роботи учасників по-новому. Максимум, на який можуть розраховувати команди за домашнє завдання – це 5 балів. Конкурсні ж роботи, які створюють у ході фестивалю – оцінюються складом журі за 10-бальною шкалою. У такий спосіб, вирішальним стає оцінювання саме конкурсної роботи. Зрештою, збільшуються й шанси учасників – отримати гран-прі. Ця зміна спрямована на зменшення впливу домашньої роботи на загальний результат. Кожного року знаходяться команди, які, чомусь, вважають, що журі не здатні розрізнити узяті з полиць і «притягнуті за вуха» до визначеної оргкомітетом теми, відео роботи. Та дуже часто професійний рівень їх виконання – дійсно вражає. Операторська робота, ефекти, застосування різних технік. Але ж, невідомо, ким і коли вони були виконані. Тому, ми з колегами пішли на такий крок. А ще, ми рекомендуємо учасникам (але не наполягаємо), – у сюжет домашнього завдання – ввести посилання на сам фестиваль. Аби уникнути обвинувачень журі в несправедливому оцінюванні. Дайте нам зрозуміти, що цю роботу дійсно підготували для участі у ЗОСі. Не написом у титрі. А в контексті сюжету:)
-Щодо виконання конкурсних робіт…
– … є зміни й тут, так. Тепер, крім теми конкурсної роботи, жеребкуванням визначатиметься й жанр, у якому команди мають цю роботу створити. Усі вони пов’язані з телемистецтвом. Тож, варто згадати, що таке репортаж, соціальна реклама, розслідування…
-Ці жанри будуть наявні?
– МОЖЛИВО, але не обов’язково. Дискусія, щодо жанрів – триває. Може бути один спільний для усіх команд, а можливо й для кожної індивідуально.
-Тобто, якщо команда відеоблогерів отримує жанр «репортаж»…
– … так, у роботі вони мають дотриматися формату. Універсальність зараз ціниться. І відзняте на смартфон розслідування для свого влогу тепер вартує не меньше, ніж робота найвибагливішого телевізійного оператора. Та контент все ж має бути розбірливим і зрозумілим для загальної аудиторії. Звичайно, актуальним та ексклюзивним.
-Чи не забагато очікувань від роботи дітлахів?
– ніхто не вимагатиме розслідування корупційних схем чиновників 🙂 Та й зрештою, кожна з команд може звернутися до журі за консультацією, за поясненнями. Але! Очікувати ідей від нас не варто! Конкуренцію ніхто не відміняв:).
-На твою думку, роль керівників у роботі команди – вирішальна?
– Вагома, але не вирішальна. В інтересах керівника команди – скерувати та вказати правильний шлях у роботі над завданням. А головне, радитися з командою. Пам‘ятаю, як це вдавалося моєму першому керівнику в молодіжній редакції ТРК «Славутич». Марина Катамай – ніколи не давала нам розслабитися. І нічого за нас не робила. Але, вправно давала орієнтир та настанови. За що я їй вдячний. Ця жіночка – мій перший наставник:). Моя перша вчителька у журналістиці. Вона у 90-х розпочинала свій журналістський шлях у Славутичі, у компанії Григорія Жигалова. Він тепер спецкор «Радіо Свобода». А Марина – продовжує виховання юнкорів та операторів, створивши на базі ПДМ, телестудію.
-Для тебе, як неодноразового учасника Зосі – фестиваль якусь роль відіграв?
– Безперечно! У першу чергу, Досвід здобутий на фестивалі – має відігравати вирішальну роль у правильності обрання професії. Учасник має зрозуміти, чи обраний ним шлях – правильний? Чи варто все ж переглянути свій вибір? Якщо говорити про журналістику – не достатньо здобути освіту за спеціальністю. Має бути наполегливість, бажання дізнатися недоступну для загалу інформацію. Крім того, вміти визначати, чи варто взагалі оприлюднювати ії.